Поняття й структура світового господарства
 Світове господарство — це сукупність національних господарств, пов'язаних між собою системою міжнародних економічних відносин на основі міжнародного подолу праці.

 Сучасне світове господарство є неоднорідним, в нього входять національні господарства, які відрізняються соціальною структурою, політичним устроєм, рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, а також характером, масштабами, формами міжнародних економічних відносин.

 Світове господарство – це сукупність національних економік країн й окремих регіонів, що перебувають у постійній динаміці, у розвитку, які характеризуються зростаючими взаємозв'язками й взаємовпливом, у результаті чого складається більш-менш цілісна світова економічна система.

 Суб’єктом світового господарства виступає світове співтовариство. Воно являє собою функціонально взаємозалежну цілісну систему, що складається з підсистем різного рівня і конфігурації (держави-нації, регіональні співтовариства, міжнародні організації, асоціації, колективи підприємств й окремі особистості).

 Об'єкти світового господарства — національні економіки, територіально-виробничі комплекси, ТНК, фірми тощо.

 Інтереси світового співтовариства: мир, економічний добробут, соціальна й політична справедливість, екологічна безпека, самореалізація особистості. З'явилася можливість створення системи глобального управління світовим господарством.

 Під глобальним управлінням розуміються методи й інститути, що дозволяють контролювати й направляти наростаючий потік змін таким чином, щоб забезпечити більш сприятливі умови для всесвітньої безпеки й збалансованого, сумісного зі збереженням навколишнього середовища розвитку в умовах волі та демократії.
Інститути глобального управління
 1) міжнародне право, основні норми якого оформлені в міжнародних конвенціях, виконання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів міжнародного бізнесу й політики.
 2) міжурядові організації, які формують загальні цілі світового співтовариства й покликані вводити їх у світову політику (Організація Об'єднаних Націй (ООН), Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), Світовий банк, Світова Організація Торговівлі (СОТ), Комісія ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД);
 3) міжурядові галузеві об'єднання, діяльність яких охоплює координацію дій національних урядів країн, що мають певну спеціалізацію (Організація країн - виробників та експортерів нафти ОПЕК), або пов'язане із глобальною координацією й контролем галузей, функціонування яких пов'язане з ризиком для населення регіону, планети (наприклад, Міжнародне агентство з атомній енергетики МАГАТЕ);
 4) спеціалізовані неурядові міжнародні організації («Грінпис», «Червоний хрест» та ін.), які в рамках світового господарства, по суті, виконують функції перерозподілу частини загальносвітового доходу на загальносвітові цілі.

 Для порівняльного аналізу економічного розвитку окремих національних господарств і складних світогосподарських зв'язків у світовій практиці використовується Система національних рахунків.
 Міжнародні організації (ООН, МВФ, Світовий банк й ін.) не тільки використовують дані Системи у своїх аналітичних звітах і прогнозах, але й вносять у її розвиток великий внесок, поширюючи порівнянні в міжнародному плані дані про найважливіші показники світової економіки.